Кожна локація була підібрана з урахуванням загального задуму кліпу, а саме на вулиці Лесі Українки на Площі Ринок, біля пам’ятника Гнату Хоткевичу, а також на стадіоні «Юність» у Парку Культури.

Зйомки були розділені по часу: сцени на стадіоні відбувалися ввечері, а міська частина — зранку. Такий підхід дозволив зберегти логіку оповіді та візуальну цілісність.

Незважаючи на щільний графік, команда впоралася з усім за 16 годин. Навіть переведення годинника не стало перешкодою — усе було реалізовано відповідно до плану завдяки чіткій координації.

Запрошуємо вас, пані та панове, подивитися на результат, що створила наша команда разом з артистами та спонсорами.  

Візуально кліп грає на контрастах: динаміка руху, зміна локацій, нічне місто, теплі вогні й жива емоція — усе це передає стан, коли рішення вже прийняте, і далі тільки свобода, світло і внутрішній кайф. Це не історія про пошук — це про момент, коли ти вже знаєш, чого хочеш, і просто йдеш за цим.

Нам хотілося передати не лише характер, а й атмосферу — ту саму весну, коли місто пахне ніччю, коли хочеться блукати вулицями без плану, просто йдучи за відчуттями. Саме та весна, яку зберігаєш у пам’яті як найтеплішу.

Ідея кліпу народилася з бажання передати образ сильної та вільної дівчини — тієї, що не боїться бути собою. Вона смілива, незалежна, з поглядом, який зачаровує з першої секунди, і внутрішньою свободою, яка відчувається в кожному русі.

Велика повага Олександрі та Владиславу за їх професіоналізм і відданість. Вони чудово впоралася з поставленими завданнями — без жодних сумнівів у їх можливостях. Бігати та співати цілий день — це зовсім не проста справа, але артисти Tember Blanche показали справжню витримку. Особливо вражає те, як тонко й природно вони передали емоції в кадрі.

Атмосферний і, нарешті, фінальний дубль відбувався біля вогнища, де артисти смажили зефір на паличках. Завершення всіх кадрів теплими відтінками полум’я та відчуттям надії й спокою ідеально підсумовує історію кліпу. По секрету скажемо, що половина команди також стояла із зефіром на паличках, щоб після завершення зйомки посмакувати солодощами.

Режисер та продюсер, Андрій Саган, прокоментував це так:

"Найважливіше — це, безумовно, комунікація. Дружня, щира комунікація з командою, але особливо — з нашими артистами. Бо без неї не буде того, що ми всі шукаємо на знімальному майданчику.

І, до слова... Вуличні зйомки — це багато ходьби. Дуже багато ходьби."